1. Словник синонімів української мови

ліцензія

ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев. на шлюб); ЛІЦЕ́НЗІЯ (дозвіл державних органів на право торговельного обміну між ким-небудь, користування чимсь тощо). Він не мав дозволу на в'їзд (Григорій Тютюнник); Дуже задоволена (Марина) з того, що так легко.. удалося їй дістати згоду чоловіка на її від'їзд (А. Головко); Козинець дав санкцію на зачислення Анатолія в монтажну бригаду та вечірню школу (Л. Дмитерко); Радить вам (гетьман) віддати замок на капітуляцію.. Речинець для розсуду й виконання цього ласкавого призволення скінчиться увечері (М. Старицький); Без батькового благословенства не можна дати шлюбу (І. Франко); Заручившись підтримкою конгресмена щодо передачі ліцензії на виробництво нового виду зброї, Колінз попрощався (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліцензія — Ліце́нзія: — свобода, права, дозвіл [51] Словник з творів Івана Франка
  2. ліцензія — ліце́нзія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ліцензія — ЛІЦЕНЗІЯ – ЛІЦЕНЦІЯ Ліцензія, -ї, ор. -єю. Дозвіл на право торговельного обміну, використання чогось тощо. Ліценція. Зниження тарифного мита тощо. Літературне слововживання
  4. ліцензія — див. ДОЗВІЛ. Словник синонімів Караванського
  5. ліцензія — [л'іцен'з'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  6. ліцензія — -ї, ж. 1》 Дозвіл, що надається на здійснення видів діяльності, які відповідно до діючого законодавства підлягають ліцензуванню. 2》 Дозвіл, що надається державними органами на право торговельного і т. ін. обміну між країнами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ліцензія — Дозвіл Словник чужослів Павло Штепа
  8. ліцензія — ЛІЦЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. Документ державного зразка, що засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Словник української мови у 20 томах
  9. ліцензія — (англ. license) 1. дозвіл, що видається компетентними державними органами на здійснення деяких видів господарської діяльності (наприклад, торгівлі чи промислів), зокрема, зовнішньоторговельних операцій. Економічний словник
  10. ліцензія — ліце́нзія (від лат. licentia – свобода, право) 1. Дозвіл, що надається державним органам, на право ввозу товарів з-за кордону й вивозу їх за кордон. 2. Патентна Л. – надання права здійснювати і використовувати чиїсь винаходи, на які видано патент. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. ліцензія — I угода, в якій власник патенту уповноважує ін. особу на реалізацію його винаходу. II офіційний дозвіл на різновид діяльності, яка не може бути здійснювана самочинно (полювання, видобуток корисних копалин, торгівля спиртним і т.п.). Універсальний словник-енциклопедія
  12. ліцензія — Ліце́нзія, -зії, -зією (дозвіл) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. ліцензія — ЛІЦЕ́НЗІЯ, ї, ж. Дозвіл, що надається державними органами на право торговельного і т. ін. обміну між країнами; // Такий дозвіл на право використання чого-небудь. Силікальцит крокує далеко за межі нашої країни. Словник української мови в 11 томах
  14. ліцензія — рос. лицензия 1. Спеціальний дозвіл, виданий відповідними органами державної влади на право здійснення експортно-імпортних операцій з продажу-закупівлі (ут. ч. транзиту) окремих видів ліцензованих (регульованих. Eкономічна енциклопедія