ліхтар

ЛА́МПА (прилад для освітлення), ЛАМПА́ДА заст., поет., ПО́СВІТ діал.; СВІТИ́ЛЬНИК (великий); ЛІХТА́Р (освітлювальний прилад, у якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо); ШАХТА́РКА (шахтарський ліхтар); ПЛАФО́Н (електричний з абажуром). Роман засвічував лампу і йшов до своєї кімнати (І. Нечуй-Левицький); Евтім чіпляє ліру на великий канделябр, знявши з канделябра велику лампаду (Леся Українка); Поспішали Піші ловчії з хортами. Тут же з посвітами джури (Леся Українка); Скрізь горіли світильники (С. Скляренко); На дерев'яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (А. Шиян); Чистила я татову лампочку-шахтарку. Чистила старанно. Що аж стало жарко (Г. Бойко); Був пізній вечір, і матові плафони заливали світлом довгі доріжки, простелені на блискучому паркеті (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ліхтар — ліхта́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
ліхтар — [л'іхтар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -ар'і, мн. -ари, -ар'іў Орфоепічний словник української мови
ліхтар — -я, ч. Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
ліхтар — Світичка, див. фонар Словник чужослів Павло Штепа
ліхтар — ЛІХТА́Р, я́, ч. Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою і т. ін. Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти й посвітили ліхтарі (І. Словник української мови у 20 томах
ліхтар — Я, ч. Синець під оком. Інколи динамістку можна було здибати і з ліхтарем під оком (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
ліхтар — В архітектурі невел. кругла або багатокутна легка вежка, увінчана шоломом, встановлена над дахом або куполом для верхнього освітлення інтер'єру. Універсальний словник-енциклопедія
ліхтар — Ліхта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ліхтар — ЛІХТА́Р, я́, ч. Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо. Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти й посвітили ліхтарі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
ліхтар — (польс. < нім.) 1. Засклений або прорізаний багатьма вікнами виступ у споруді (порівн. еркер). 2. Підвищена над загальною покрівлею засклена частина стелі з прорізом для освітлення та аерації. Архітектура і монументальне мистецтво