1. Словник української мови у 20 томах

ліхтар

ЛІХТА́Р, я́, ч.

Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою і т. ін.

Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти й посвітили ліхтарі (І. Нечуй-Левицький);

Старший міліціянт чомусь озирнувся довкола і посвітив ліхтарем поміж дерев (Любко Дереш);

Пані .. засвітила ліхтаря, взяла білизну й сіла нагорі коло сходів за шиття (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

* У порівн. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце (М. Стельмах);

* Образно. Єва йшла в ніч. Не в темну, а в серпневу, з напнутим усіма вітрами шатром неба і з підвішеними на ньому ліхтарями зірок (О. Чорногуз).

(1) Чарівни́й (чароді́йний) ліхта́р, заст. – пристрій для показу на екрані зображень, зроблених на склі; проекційний ліхтар.

Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось. Деякі топтались коло чарівного ліхтаря, інші пробували грамофон, перебирали книжечки (С. Васильченко);

Раптом падає під ноги різнокольорова реклама, і я згадую чарівний ліхтар, що в забутій школі мого дитинства демонстрував на стіні картини (М. Хвильовий);

Досі я бачив у школі тільки картини “Чарівного ліхтаря” – примітивного попередника сучасного фільмоскопа, а це живі картини (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліхтар — ліхта́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ліхтар — [л'іхтар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -ар'і, мн. -ари, -ар'іў Орфоепічний словник української мови
  3. ліхтар — -я, ч. Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ліхтар — Світичка, див. фонар Словник чужослів Павло Штепа
  5. ліхтар — Я, ч. Синець під оком. Інколи динамістку можна було здибати і з ліхтарем під оком (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
  6. ліхтар — В архітектурі невел. кругла або багатокутна легка вежка, увінчана шоломом, встановлена над дахом або куполом для верхнього освітлення інтер'єру. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ліхтар — ЛА́МПА (прилад для освітлення), ЛАМПА́ДА заст., поет., ПО́СВІТ діал.; СВІТИ́ЛЬНИК (великий); ЛІХТА́Р (освітлювальний прилад, у якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо); ШАХТА́РКА (шахтарський ліхтар); ПЛАФО́Н (електричний з абажуром). Словник синонімів української мови
  8. ліхтар — Ліхта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ліхтар — ЛІХТА́Р, я́, ч. Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо. Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти й посвітили ліхтарі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. ліхтар — (польс. < нім.) 1. Засклений або прорізаний багатьма вікнами виступ у споруді (порівн. еркер). 2. Підвищена над загальною покрівлею засклена частина стелі з прорізом для освітлення та аерації. Архітектура і монументальне мистецтво