ліхтарик

ЛІХТА́РИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до ліхта́р.

Начальник свиснув у сюрчок тричі, а потім червоно поблимав ліхтариком, даючи якісь сигнали комусь (І. Багряний);

Павленко порозвішував на сцені електричні ліхтарики з повирізуваними зірками (Б. Антоненко-Давидович);

В очі вдарив промінь електричного ліхтарика (М. Бажан);

* Образно. Роззирнувся – і побачив звабливе мигтіння суничних ліхтариків (А. Крижанівський).

(1) Кита́йський ліхта́рик (ліхта́р) – світна паперова летюча конструкція, натягнута на легкий деревяний каркас.

Перші згадки про китайські паперові ліхтарі були знайдені в літописах, де описували військові походи генерала Чжуге Ляна (180-234 н. е.), який використовував їх, щоб вселяти страх у ворожі війська (з навч. літ.);

Китайські ліхтарики запускають із широких майданчиків (із журн.);

(2) Кишенько́вий ліхта́рик – невеликих розмірів освітлювальний пристрій, який можна носити в кишені.

Вже темно, я пишу ці рядки при світлі кишенькового ліхтарика (В. Владко);

Тут стояла така темрява, що кишеньковий ліхтарик пробивав її на крок-другий (В. Шкляр).