1. Орфографічний словник української мови

ліхтарик

ліхта́рик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліхтарик — -а, ч. Зменш.-пестл. до ліхтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ліхтарик — ЛІХТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ліхта́р. Начальник свиснув у сюрчок тричі, а потім червоно поблимав ліхтариком, даючи якісь сигнали комусь (І. Багряний); Павленко порозвішував на сцені електричні ліхтарики з повирізуваними зірками (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. ліхтарик — ЛІХТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ліхта́р. Карпа освітив ліхтариком навколо (Досв., Вибр., 1959, 410); У парку розвішані були гірлянди ліхтариків (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 254). Словник української мови в 11 томах
  4. ліхтарик — Циліндрична або призматична надбудова над банею або іншим покриттям, прорізана великими віконними отворами між вузькими простінками (порівн. лантерна). Архітектура і монументальне мистецтво