номенклатура

Значення в інших словниках

1. номенклатура — номенклату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. номенклатура — [номеинклатура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
3. номенклатура — -и, ж. 1》 Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання. 2》 Сукупність або перелік назв, що їх вживають в якій-небудь галузі виробництва, науки, техніки, а також перелік рахунків, матеріалів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. номенклатура — НОМЕНКЛАТУ́РА, и, ж. 1. Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання. Номенклатура робітничих професій. 2. Сукупність назв продукції, яку виробляють на якомусь підприємстві. Словник української мови у 20 томах
5. номенклатура — номенклату́ра (від лат. nomenclatura – перелік, список) 1. Перелік назв, вживаний у будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва тощо. 2. Сукупність назв продукції, що виробляється. 3. Перелік рахунків, що їх відкриває бухгалтерія. 4. Перелік посад, кадри яких затверджують вищестоящі органи. Словник іншомовних слів Мельничука
6. номенклатура — I сукупність назв і термінів, які вживаються у певній галузі науки, мистецтва, техніки. II владна еліта, яка з'являється внаслідок призначення на керівні посади; в СРСР та ін. Універсальний словник-енциклопедія
7. номенклатура — НОМЕНКЛАТУ́РА, и, ж. 1. Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання. В міру розвитку хімічної промисловості розширяється номенклатура нових будівельних матеріалів (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. номенклатура — рос. номенклатура (латин. nomenclatura-перелік, список, розпис імен) — 1. Один з головних інструментів організації тотального панування КПРС за часів радянської держави: список керівних посаду державних, господарських... Eкономічна енциклопедія