номенклатура

Значення в інших словниках

1. номенклатура — номенклату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. номенклатура — [номеинклатура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
3. номенклатура — -и, ж. 1》 Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання. 2》 Сукупність або перелік назв, що їх вживають в якій-небудь галузі виробництва, науки, техніки, а також перелік рахунків, матеріалів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. номенклатура — НОМЕНКЛАТУ́РА, и, ж. 1. Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання. Номенклатура робітничих професій. 2. Сукупність назв продукції, яку виробляють на якомусь підприємстві. Словник української мови у 20 томах
5. номенклатура — (лат. nomenclature) 1. сукупність чи перелік назв, що вживаються у будь-якій галузі. 2. сукупність назв продукції виробництва. 3. перелік рахунків, що відкриває бухгалтерія. 4. список посад, кадри яких затверджують керівні органи. Економічний словник
6. номенклатура — I сукупність назв і термінів, які вживаються у певній галузі науки, мистецтва, техніки. II владна еліта, яка з'являється внаслідок призначення на керівні посади; в СРСР та ін. Універсальний словник-енциклопедія
7. номенклатура — НОМЕНКЛАТУ́РА, и, ж. 1. Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання. В міру розвитку хімічної промисловості розширяється номенклатура нових будівельних матеріалів (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. номенклатура — рос. номенклатура (латин. nomenclatura-перелік, список, розпис імен) — 1. Один з головних інструментів організації тотального панування КПРС за часів радянської держави: список керівних посаду державних, господарських... Eкономічна енциклопедія