нотифікація

Значення в інших словниках

1. нотифікація — нотифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. нотифікація — -ї, ж., дипл., фін. Дія за знач. нотифікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нотифікація — НОТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., дипл., фін. Дія за знач. нотифікува́ти. Словник української мови у 20 томах
4. нотифікація — нотифіка́ція (від лат. notifico – оповіщаю) 1. У міжнародному праві – офіційне повідомлення однією державою іншої про свою позицію з якогось питання зовнішньої політики. 2. У цивільному праві буржуазних країн – повідомлення векселедержателем векселедавця про опротестування виданого ним векселя. Словник іншомовних слів Мельничука
5. нотифікація — НОТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., дипл., фін. Дія за знач. нотифікува́ти. Словник української мови в 11 томах
6. нотифікація — рос. нотификация (від латин. notificare — оповіщаю, роблю відомим) — 1. Офіційне повідомлення шляхом надсилання документа однією зі сторін міждержавної угоди про свою позицію щодо умов контрактів, договорів, можливостей вирішення певних питань. Eкономічна енциклопедія