1. Словник іншомовних слів Мельничука

нотифікація

нотифіка́ція

(від лат. notifico – оповіщаю)

1. У міжнародному праві – офіційне повідомлення однією державою іншої про свою позицію з якогось питання зовнішньої політики.

2. У цивільному праві буржуазних країн – повідомлення векселедержателем векселедавця про опротестування виданого ним векселя.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нотифікація — нотифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нотифікація — -ї, ж., дипл., фін. Дія за знач. нотифікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нотифікація — НОТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., дипл., фін. Дія за знач. нотифікува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. нотифікація — (англ. notification) повідомлення векселедержателем про опротестування виданого ним векселя. Економічний словник
  5. нотифікація — НОТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., дипл., фін. Дія за знач. нотифікува́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. нотифікація — рос. нотификация (від латин. notificare — оповіщаю, роблю відомим) — 1. Офіційне повідомлення шляхом надсилання документа однією зі сторін міждержавної угоди про свою позицію щодо умов контрактів, договорів, можливостей вирішення певних питань. Eкономічна енциклопедія