обліго
(англ. оbligo)
1. сума загальної заборгованості за векселями.
2. банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові окремих осіб за векселями.
Джерело:
Економічний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обліго — облі́го іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обліго — невідм., с. 1. Сума загальної заборгованості за векселями. 2. Банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові окремих осіб за векселями. Літературне слововживання
- обліго — невідм., фін. 1》 Загальна сума боргового зобов'язання підприємства за векселями. 2》 Банківська книга, в якій фіксуються заборгованості за векселями осіб, які обліковані в цьому банку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обліго — ОБЛІ́ГО, невідм., с., фін. 1. Сума загальної заборгованості за векселями. 2. Банківська книга особистих рахунків, у якій облічують заборгованість окремих осіб за векселями, облікованими у цьому банку. Словник української мови у 20 томах
- обліго — облі́го (італ. obligo, від лат. obligo – зобов’язую) 1. Сума заборгованості по векселях. 2. Банківські книги особистих рахунків, у яких облічують заборгованість окремих осіб по векселях. Словник іншомовних слів Мельничука
- обліго — рос. облиго сума заборгованості за векселями. Eкономічна енциклопедія