1. Словник іншомовних слів Мельничука

обліго

облі́го

(італ. obligo, від лат. obligo – зобов’язую)

1. Сума заборгованості по векселях.

2. Банківські книги особистих рахунків, у яких облічують заборгованість окремих осіб по векселях.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обліго — облі́го іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обліго — невідм., с. 1. Сума загальної заборгованості за векселями. 2. Банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові окремих осіб за векселями. Літературне слововживання
  3. обліго — невідм., фін. 1》 Загальна сума боргового зобов'язання підприємства за векселями. 2》 Банківська книга, в якій фіксуються заборгованості за векселями осіб, які обліковані в цьому банку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обліго — ОБЛІ́ГО, невідм., с., фін. 1. Сума загальної заборгованості за векселями. 2. Банківська книга особистих рахунків, у якій облічують заборгованість окремих осіб за векселями, облікованими у цьому банку. Словник української мови у 20 томах
  5. обліго — (англ. оbligo) 1. сума загальної заборгованості за векселями. 2. банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові окремих осіб за векселями. Економічний словник
  6. обліго — рос. облиго сума заборгованості за векселями. Eкономічна енциклопедія