облітерація
облітера́ція
(лат. oblitteratio – згладжування, забуття, від oblittero – згладжую)
1. Закриття просвіту порожнистого чи трубчастого органа в людини й тварин внаслідок розростання сполучної тканини.
2. бот. Сплющування відмерлих клітин і тканин у рослин при вторинному потовщенні стовбура, формуванні зародка тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облітерація — облітера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- облітерація — -ї, ж. 1》 Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини. 2》 бот. Сплющування відмерлих клітин і тканин у рослин при вторинному потовщенні стовбура, формуванні зародка тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облітерація — ОБЛІТЕРА́ЦІЯ, ї, ж. Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини. Патолого-анатомічним субстратом є розростання.. кровоносних судин з наступною їх облітерацією (Лікар. експертиза.., 1958, 75). Словник української мови в 11 томах
- облітерація — ОБЛІТЕРА́ЦІЯ, ї, ж., біол. 1. Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини. Патолого-анатомічним субстратом є розростання .. кровоносних судин з наступною їх облітерацією (з наук. Словник української мови у 20 томах