облітерація

облітера́ція

(лат. oblitteratio – згладжування, забуття, від oblittero – згладжую)

1. Закриття просвіту порожнистого чи трубчастого органа в людини й тварин внаслідок розростання сполучної тканини.

2. бот. Сплющування відмерлих клітин і тканин у рослин при вторинному потовщенні стовбура, формуванні зародка тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облітерація — облітера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. облітерація — -ї, ж. 1》 Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини. 2》 бот. Сплющування відмерлих клітин і тканин у рослин при вторинному потовщенні стовбура, формуванні зародка тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облітерація — ОБЛІТЕРА́ЦІЯ, ї, ж. Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини. Патолого-анатомічним субстратом є розростання.. кровоносних судин з наступною їх облітерацією (Лікар. експертиза.., 1958, 75). Словник української мови в 11 томах
  4. облітерація — ОБЛІТЕРА́ЦІЯ, ї, ж., біол. 1. Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини. Патолого-анатомічним субстратом є розростання .. кровоносних судин з наступною їх облітерацією (з наук. Словник української мови у 20 томах