облітерація

облітера́ція

-ї, ж.

1》 Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини.

2》 бот. Сплющування відмерлих клітин і тканин у рослин при вторинному потовщенні стовбура, формуванні зародка тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облітерація — облітера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. облітерація — ОБЛІТЕРА́ЦІЯ, ї, ж. Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини. Патолого-анатомічним субстратом є розростання.. кровоносних судин з наступною їх облітерацією (Лікар. експертиза.., 1958, 75). Словник української мови в 11 томах
  3. облітерація — ОБЛІТЕРА́ЦІЯ, ї, ж., біол. 1. Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини. Патолого-анатомічним субстратом є розростання .. кровоносних судин з наступною їх облітерацією (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. облітерація — облітера́ція (лат. oblitteratio – згладжування, забуття, від oblittero – згладжую) 1. Закриття просвіту порожнистого чи трубчастого органа в людини й тварин внаслідок розростання сполучної тканини. 2. бот. Словник іншомовних слів Мельничука