потреби

(англ. needs)

1. внутрішній стан психологічного чи функціонального відчуття браку чого-небудь.

2. будь-яка потреба для підтримки життєдіяльності організму особистості, соціальної групи, суспільства загалом, внутрішнє спонукання до активності. П. бувають: фізіологічні, безпеки, соціальні, самоповаги, самовираження.

3. недостатність організму, індивіда, особистості в чомусь, що потрібне для їхнього нормального існування. Незадоволена потреба викликає в організмі людини певну психологічну напруженість, що спадає при повному задоволенні потреби. Розуміння потреби людей – половина успіху для будь-якого бізнесу. Церква (на відміну від самої віри у Вищий розум) – теж бізнес (і цей бізнес успішно розвивається завдяки правильному розумінню потреб віруючих), оскільки надає конкретні послуги за цілком конкретні гроші.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потреби — Див. інтереси та справедливість. Енциклопедія політичної думки
  2. потреби — ПОТРЕБИ — властивість усього живого, яка спонукає його до активності або викликає інші реакції завдяки відображенню надлишку, недостатності або відсутності чинників (речовини, енергії, інформації)... Філософський енциклопедичний словник
  3. потреби — рос. потребности потреби людей у певних видах продукції, послуг, речей, які вони намагаються споживати і використовувати. П. можуть бути й на предмети та товари, шкідливі для здоров'я, але споживаються людиною внаслідок звички, для насолоди. Розрізняють П. біологічна соціальні Eкономічна енциклопедія