потреби

ПОТРЕБИ — властивість усього живого, яка спонукає його до активності або викликає інші реакції завдяки відображенню надлишку, недостатності або відсутності чинників (речовини, енергії, інформації), що позитивно чи негативно впливають на життєдіяльність організму, людської особистості, соціальної групи, історичної спільноти, суспільства загалом. Задоволення існуючих та виникнення нових П. пов'язане з процесом споживання, а також з появою нових предметів П. На відміну від тварин, людина задовольняє П. не тільки завдяки пристосуванню, яке домінує на початкових стадіях її індивідуального та суспільно-історичного розвитку, а передусім завдяки створенню предметів П. на основі певного способу виробництва. Людські П. мають предметну спрямованість, якій передує т. зв. пошукова поведінка у межах ситуації, коли актуалізація та конкретизація П. стимулює пошук предметів і способів їх задоволення (таким чином утворюється конкретно-історичний механізм виникнення, функціювання і задоволення П.). Реалізація П. неможлива без адекватного усвідомлення їх, що залежить в цілому від умов та рівня культурно-історичного розвитку соціального суб'єкта. Усвідомлення предмета П. набуває форми мети; відповідно усвідомлення шляхів, способів, засобів її досягнення — форми інтересів, які спонукають людину до різноманітних видів діяльності. Умовно систему П. особи можна зобразити у вигляді ієрархії трьох найбільш загальних рівнів: існування (вітальні II.), функціювання (соціальні П.), розвитку (П. самореалізації, самоствердження, творчості). В залежності від дослідницьких завдань застосовуються різні критерії класифікації та типології П.: за походженням — природні і штучні; за суб'єктом (носієм) — П. особисті (індивідуальні), групові, колективні, класові, національні, суспільні; за об'єктом — матеріальні, духовні; за сферами діяльності — П. праці, пізнання, відпочинку, спілкування; за функціональною роллю — П. самозбереження, функціювання, розвитку, домінуючі та другорядні, сталі й ситуативні; за циклами життєдіяльності суб'єкта — добові, тижневі, місячні, річні, вікові та ін. Вивчення структури, шляхів формування та задоволення П. є необхідною передумовою політики держави в будь-якій сфері суспільного життя.

М. Надольний

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потреби — Див. інтереси та справедливість. Енциклопедія політичної думки
  2. потреби — (англ. needs) 1. внутрішній стан психологічного чи функціонального відчуття браку чого-небудь. 2. будь-яка потреба для підтримки життєдіяльності організму особистості, соціальної групи, суспільства загалом, внутрішнє спонукання до активності. Економічний словник
  3. потреби — рос. потребности потреби людей у певних видах продукції, послуг, речей, які вони намагаються споживати і використовувати. П. можуть бути й на предмети та товари, шкідливі для здоров'я, але споживаються людиною внаслідок звички, для насолоди. Розрізняють П. біологічна соціальні Eкономічна енциклопедія