пільги податкові

(англ. tax incentives)

часткове або повне звільнення фізичних чи юридичних осіб від податків. Є одним з елементів податкової політики. Найпоширеніші види п. п.: не обкладений податками мінімум прибутку, пільгові знижки, вилучення з обкладеного прибутку суми деяких витрат, звільнення від обкладання певних видів прибутку, вирахування із суми податку так званого податкового кредиту та ін.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пільги податкові — рос. льготы налоговые Див. Податкові пільги. Eкономічна енциклопедія