рейтинг

(англ. rating)

1. інтегрований показник, що характеризує місце окремих структур у загальній їхній сукупності. При визначенні р. торгово-посередницьких структур важливого значення набувають, насамперед, такі показники, як обсяг діяльності, сукупні витрати звертання, прибутковість комерційної діяльності, фінансова стабільність на ринку, якість клієнтів, що обслуговуються, і загалом імідж фірми.

2. короткострокова оренда машин і устаткування без права їхнього наступного придбання орендарем, орендна плата за рейтингом вища, ніж за лізингом.

3. оцінка, віднесення до класу, розряду, категорії. Відносна кредитоспроможність окремого одержувача позички або якість та надійність цінних паперів, які визначаються спеціальним агентством.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейтинг — ре́йтинг іменник чоловічого роду показник успішності або популярності Орфографічний словник української мови
  2. рейтинг — Суб’єктивна оцінка явища за заданою шкалою. англ. rating; нім. Raiting m; угор. rangsor; рос. рейтинг. Словник із соціальної роботи
  3. рейтинг — У. Віднесення до якої-небудь категорії, класу, розряду; рівень популярності, оцінка, котрі, як правило, визначаються за допомогою якогось голосування, соціологічних опитувань, анкет тощо. Літературне слововживання
  4. рейтинг — (від англ. rating, to rate — оцінювати) ступінь популярності кого-небудь, чого-небудь в галузі політики, мистецтва, спорту, масових комунікацій тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  5. рейтинг — [рейтиенг] -гу, м. (на) -гу Орфоепічний словник української мови
  6. рейтинг — -у, ч. 1》 Показник оцінки діяльності, популярності, авторитету якоїсь особи, організації, групи, програм у певний час, що визначається соціологічним опитуванням, голосуванням та ін. і визначається місцем, яке вони посідають серед собі подібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рейтинг — (від англ. rating — порядок, класифікація, оцінка) — суб’єктивна оцінка певного явища за заданою шкалою, класифікація певного явища за експертною оцінкою визначеної категорії фахівців. Визначення... Словник-довідник музичних термінів
  8. рейтинг — РЕ́ЙТИНГ, у, ч. 1. фін. Віднесення чого-небудь до певного класу, розряду чи категорії; // Відносний показник надійності банку, ділового партнера, кредитоспроможності позичальника, надійності цінних паперів тощо. Світовий рейтинг банківської системи. Словник української мови у 20 томах
  9. рейтинг — рос. рейтинг (англ. rating) — оцінка, причислення до класу, розряду чи категорії. Комерційні організації, установи визначають Р. кредитоспроможності компаній; кредитний... Eкономічна енциклопедія