рейтинг

Значення в інших словниках

1. рейтинг — ре́йтинг іменник чоловічого роду показник успішності або популярності Орфографічний словник української мови
2. рейтинг — У. Віднесення до якої-небудь категорії, класу, розряду; рівень популярності, оцінка, котрі, як правило, визначаються за допомогою якогось голосування, соціологічних опитувань, анкет тощо. Літературне слововживання
3. рейтинг — (від англ. rating, to rate — оцінювати) ступінь популярності кого-небудь, чого-небудь в галузі політики, мистецтва, спорту, масових комунікацій тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
4. рейтинг — [рейтиенг] -гу, м. (на) -гу Орфоепічний словник української мови
5. рейтинг — -у, ч. 1》 Показник оцінки діяльності, популярності, авторитету якоїсь особи, організації, групи, програм у певний час, що визначається соціологічним опитуванням, голосуванням та ін. і визначається місцем, яке вони посідають серед собі подібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. рейтинг — (від англ. rating — порядок, класифікація, оцінка) — суб’єктивна оцінка певного явища за заданою шкалою, класифікація певного явища за експертною оцінкою визначеної категорії фахівців. Визначення... Словник-довідник музичних термінів
7. рейтинг — РЕ́ЙТИНГ, у, ч. 1. фін. Віднесення чого-небудь до певного класу, розряду чи категорії; // Відносний показник надійності банку, ділового партнера, кредитоспроможності позичальника, надійності цінних паперів тощо. Світовий рейтинг банківської системи. Словник української мови у 20 томах
8. рейтинг — (англ. rating) 1. інтегрований показник, що характеризує місце окремих структур у загальній їхній сукупності. При визначенні р. торгово-посередницьких структур важливого значення набувають, насамперед, такі показники, як обсяг діяльності... Економічний словник
9. рейтинг — рос. рейтинг (англ. rating) — оцінка, причислення до класу, розряду чи категорії. Комерційні організації, установи визначають Р. кредитоспроможності компаній; кредитний... Eкономічна енциклопедія