1. Економічний словник

співробітництво

(англ. сooperation)

одне з положень Дж. Майо, що міститься в його книжці “Людські проблеми індустріального суспільства”, відповідно до якого будь-яке суспільство має на меті дві першочергові цілі: забезпечувати матеріальне й економічне існування всіх своїх членів, а також підтримувати їхнє “спонтанне співробітництво” у рамках усієї соціальної структури. Завдання полягає в тому, щоб створити необхідні умови для досягнення цих цілей. “Невидима рука” класичної економічної теорії вже не в змозі забезпечити добровільних кооперативних дій людей. Менеджмент має відігравати проактивну роль у координації цих дій. “Видима рука” (Чендлер), тобто активний менеджмент, стала необхідною для економічного виживання.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співробітництво — співробітництво – співпраця Дуже модне нині слово співробітництво. Але краще вживати українське співпраця. І коротше, і не повторює чужих моделей. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. співробітництво — співробі́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. співробітництво — [сп'іўроуб’ітниецтво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. співробітництво — -а, с. 1》 Спільна діяльність, спільні дії. 2》 Праця в якій-небудь установі. || Участь як автора в роботі якогось друкованого органу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. співробітництво — СПІВРОБІ́ТНИЦТВО, а, с. 1. Спільна діяльність, спільні дії. Мирне співіснування, дружба і співробітництво завжди були важливими чинниками поступального розвитку суспільства (з газ.); Тісне співробітництво етнографа й фольклориста .. Словник української мови у 20 томах
  6. співробітництво — СПІВРОБІ́ТНИЦТВО (форма організації праці, при якій різні люди, колективи, держави і т. ін. разом беруть участь у тому самому процесі), СПІВПРА́ЦЯ, КООПЕРА́ЦІЯ. Міжнародне співробітництво; Співпраця установ; Кооперація зусиль наукових і виробничих колективів. Словник синонімів української мови
  7. співробітництво — Співробі́тництво, -ва Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. співробітництво — СПІВРОБІ́ТНИЦТВО, а, с. 1. Спільна діяльність, спільні дії. Щире міжнародне співробітництво європейських народів можливе тільки при тій умові, коли кожний з цих народів є повним господарем у своєму власному домі (Комун. маніф. Словник української мови в 11 томах