співробітництво
СПІВРОБІ́ТНИЦТВО (форма організації праці, при якій різні люди, колективи, держави і т. ін. разом беруть участь у тому самому процесі), СПІВПРА́ЦЯ, КООПЕРА́ЦІЯ. Міжнародне співробітництво; Співпраця установ; Кооперація зусиль наукових і виробничих колективів.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співробітництво — співробітництво – співпраця Дуже модне нині слово співробітництво. Але краще вживати українське співпраця. І коротше, і не повторює чужих моделей. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- співробітництво — співробі́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- співробітництво — [сп'іўроуб’ітниецтво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
- співробітництво — -а, с. 1》 Спільна діяльність, спільні дії. 2》 Праця в якій-небудь установі. || Участь як автора в роботі якогось друкованого органу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співробітництво — СПІВРОБІ́ТНИЦТВО, а, с. 1. Спільна діяльність, спільні дії. Мирне співіснування, дружба і співробітництво завжди були важливими чинниками поступального розвитку суспільства (з газ.); Тісне співробітництво етнографа й фольклориста .. Словник української мови у 20 томах
- співробітництво — (англ. сooperation) одне з положень Дж. Майо, що міститься в його книжці “Людські проблеми індустріального суспільства”, відповідно до якого будь-яке суспільство має на меті дві першочергові цілі... Економічний словник
- співробітництво — Співробі́тництво, -ва Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- співробітництво — СПІВРОБІ́ТНИЦТВО, а, с. 1. Спільна діяльність, спільні дії. Щире міжнародне співробітництво європейських народів можливе тільки при тій умові, коли кожний з цих народів є повним господарем у своєму власному домі (Комун. маніф. Словник української мови в 11 томах