стандартизація

Значення в інших словниках

1. стандартизація — стандартиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. стандартизація — [стандартиезац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
3. стандартизація — СТАНДАРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Встановлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали; уніфікація. Стандартизація... Словник української мови у 20 томах
4. стандартизація — -ї, ж. 1》 Встановлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали. || Дотримання єдиних стабільних граматико-стилістичних норм у національній мові (перев. у науково-технічному та офіційно-діловому її стилях). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стандартизація — стандартиза́ція (від стандарт) 1. Встановлення єдиних обов’язкових норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали. 2. Зведення багатьох видів виробів до невеликої кількості типових для раціональнішої організації виробництва. Словник іншомовних слів Мельничука
6. стандартизація — Вироблення і впровадження в життя стандартів; має на меті забезпечення зручності виробів та послуг, усування торгових бар'єрів, полегшення наукової співпраці; в Україні с. займається Державний комітет з питань стандартизації та метрології. Універсальний словник-енциклопедія
7. стандартизація — Стандартиза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. стандартизація — СТАНДАРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Встановлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали. Стандартизація, нормалізація і уніфікація сприяють прискоренню технічного прогресу і підвищенню ефективності нової техніки (Вісник... Словник української мови в 11 томах
9. стандартизація — рос. стандартизация встановлення й застосування правил для впорядковування діяльності у певній галузі, зокрема для досягнення загальної оптимальної економії при додержанні умов експлуатації і вимог безпеки. Внаслідок конкретної роботи зі... Eкономічна енциклопедія