стандартизація

СТАНДАРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Встановлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали; уніфікація.

Стандартизація, нормалізація і уніфікація сприяють прискоренню технічного прогресу і підвищенню ефективності нової техніки (із журн.);

Стандартизація є основою планування якості продукції, основою управління якістю (з наук.-попул. літ.);

Стандартизація ділової документації стала одним з найважливіших завдань у заходах з наукової організації праці (з газ.);

// Дотримання єдиних стабільних граматико-стилістичних норм у національній мові (перев. у науково-технічному та офіційно-діловому її стилях).

Коли поняття стандартизації цілком закономірно стосується наукового стилю мови.., то до мови художньої літератури цей термін не може бути прямолінійно застосований, бо він суперечить самій природі словесно-художнього стилю (із журн.);

// Запровадження єдиних типових форм організації, здійснення чого-небудь.

Прості, лаконічні форми в сучасній архітектурі, стандартизація будівництва вимагають пошуків шляхів індивідуалізації споруд в галузі художньо-декоративній (із журн.).

2. перен. Позбавлення кого-, чого-небудь індивідуальних особливостей, своєрідності, оригінальності.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стандартизація — стандартиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стандартизація — [стандартиезац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. стандартизація — (англ. standartization) 1. встановлення єдиних обов’язкових норм і вимог на готову продукцію з метою впорядкування діяльності у певній галузі. 2. зведення багатьох видів виробів до невеликої кількості типових для раціональної організації виробництва. Економічний словник
  4. стандартизація — -ї, ж. 1》 Встановлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали. || Дотримання єдиних стабільних граматико-стилістичних норм у національній мові (перев. у науково-технічному та офіційно-діловому її стилях). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стандартизація — стандартиза́ція (від стандарт) 1. Встановлення єдиних обов’язкових норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали. 2. Зведення багатьох видів виробів до невеликої кількості типових для раціональнішої організації виробництва. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. стандартизація — Вироблення і впровадження в життя стандартів; має на меті забезпечення зручності виробів та послуг, усування торгових бар'єрів, полегшення наукової співпраці; в Україні с. займається Державний комітет з питань стандартизації та метрології. Універсальний словник-енциклопедія
  7. стандартизація — Стандартиза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стандартизація — СТАНДАРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Встановлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали. Стандартизація, нормалізація і уніфікація сприяють прискоренню технічного прогресу і підвищенню ефективності нової техніки (Вісник... Словник української мови в 11 томах
  9. стандартизація — рос. стандартизация встановлення й застосування правил для впорядковування діяльності у певній галузі, зокрема для досягнення загальної оптимальної економії при додержанні умов експлуатації і вимог безпеки. Внаслідок конкретної роботи зі... Eкономічна енциклопедія