субституція

(англ. substitution)

право відписувати іншому спадкоємцю на випадок, якщо перший через якісь причини не вступить в право спадку.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субституція — субститу́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. субституція — СУБСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Заміщення одного іншим, звичайно схожим за властивостями, призначенням. Явища заміщення дефекту, явища субституції безперечно бувають при переливанні індивідуально сумісної крові (з наук. літ.); Субституція одного матеріалу іншим; Субституція звуків. Словник української мови у 20 томах
  3. субституція — -ї, ж., спец. Заміщення чогось одного іншим, звичайно схожим за властивостями, призначенням. Субституція звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. субституція — субститу́ція (лат. substitute, від substituo – підставляю, замінюю) заміщення одного іншим, звичайно функціонально схожим (напр., заміна одного металу іншим, одного звука в мові іншим; у праві – призначення другого спадкоємця (якщо перший не зможе одержати спадщини). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. субституція — ЗАМІ́НА (дія, при якій замість одного предмета, однієї особи і т. ін. береться інший предмет, інша особа), СУБСТИТУ́ЦІЯ спец., ПІДСТА́ВА діал.; ПІДМІ́НА (звичайно непомітна або тимчасова); ПІДСТАНО́ВКА (за зразком чогось іншого). Словник синонімів української мови
  6. субституція — Субститу́ція, -ції; -ту́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. субституція — СУБСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Заміщення одного іншим, звичайно схожим за властивостями, призначенням. Явища заміщення дефекту, явища субституції безперечно бувають при переливанні індивідуально сумісної крові (Вибр. праці О. Словник української мови в 11 томах