1. Словник української мови в 11 томах

субституція

СУБСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Заміщення одного іншим, звичайно схожим за властивостями, призначенням.

Явища заміщення дефекту, явища субституції безперечно бувають при переливанні індивідуально сумісної крові (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 287);

Субституція одного матеріалу іншим; Субституція звуків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субституція — субститу́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. субституція — СУБСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Заміщення одного іншим, звичайно схожим за властивостями, призначенням. Явища заміщення дефекту, явища субституції безперечно бувають при переливанні індивідуально сумісної крові (з наук. літ.); Субституція одного матеріалу іншим; Субституція звуків. Словник української мови у 20 томах
  3. субституція — (англ. substitution) право відписувати іншому спадкоємцю на випадок, якщо перший через якісь причини не вступить в право спадку. Економічний словник
  4. субституція — -ї, ж., спец. Заміщення чогось одного іншим, звичайно схожим за властивостями, призначенням. Субституція звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. субституція — субститу́ція (лат. substitute, від substituo – підставляю, замінюю) заміщення одного іншим, звичайно функціонально схожим (напр., заміна одного металу іншим, одного звука в мові іншим; у праві – призначення другого спадкоємця (якщо перший не зможе одержати спадщини). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. субституція — ЗАМІ́НА (дія, при якій замість одного предмета, однієї особи і т. ін. береться інший предмет, інша особа), СУБСТИТУ́ЦІЯ спец., ПІДСТА́ВА діал.; ПІДМІ́НА (звичайно непомітна або тимчасова); ПІДСТАНО́ВКА (за зразком чогось іншого). Словник синонімів української мови
  7. субституція — Субститу́ція, -ції; -ту́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)