франчайзинг

(англ. franchising)

особлива система відносин партнерства та бізнесу, за якої діють дві сторони: франчайзер – компанія, яка розвинула систему бізнесу і сприяє її поширенню, та франчайзі – самостійна фірма або підприємець, який веде справу з використанням відомої торгової марки франчайзера і має при цьому значні пільги.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. франчайзинг — франча́йзинг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. франчайзинг — ФРАНЧАЙЗИНГ. Словник української мови у 20 томах
  3. франчайзинг — -у, ч., ек. Надавання економічного захисту, привілеїв з боку якої-небудь фірми своїм клієнтам, що започатковують нову справу. Право на фрайчайзинг — право на створення комерційного підприємства, що торгує продукцією свого старшого партнера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. франчайзинг — рос. франчайзинг Специфічна форма договірних економічних взаємовідносин крупних компаній з дрібними виробничо-підприємницькими структурами, за якої дрібні підприємства (франчайзи) можуть функціонувати під егідою великих організацій (франчайзерів)... Eкономічна енциклопедія