франчайзинг

рос. франчайзинг

Специфічна форма договірних економічних взаємовідносин крупних компаній з дрібними виробничо-підприємницькими структурами, за якої дрібні підприємства (франчайзи) можуть функціонувати під егідою великих організацій (франчайзерів), користуючись їхніми товарними знаками й емблемами. При цьому вони повинні здійснювати економічну політику франчайзера, не втрачаючи адміністративної, фінансової і юридичної самостійності. В свою чергу, франчайзер надає франчайзам підтримку у підприємницькій діяльності, забезпеченні технікою, товарами тощо.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. франчайзинг — франча́йзинг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. франчайзинг — ФРАНЧАЙЗИНГ. Словник української мови у 20 томах
  3. франчайзинг — (англ. franchising) особлива система відносин партнерства та бізнесу, за якої діють дві сторони: франчайзер – компанія, яка розвинула систему бізнесу і сприяє її поширенню, та франчайзі – самостійна фірма або підприємець... Економічний словник
  4. франчайзинг — -у, ч., ек. Надавання економічного захисту, привілеїв з боку якої-небудь фірми своїм клієнтам, що започатковують нову справу. Право на фрайчайзинг — право на створення комерційного підприємства, що торгує продукцією свого старшого партнера. Великий тлумачний словник сучасної мови