фіск
(англ. fisk)
1. єдиний загальнодержавний фінансовий центр. Держава юридично виступає як суб’єкт певних майнових прав та інтересів.
2. державна казна – сховище грошей, коштовностей та інших матеріальних цінностей.
Джерело:
Економічний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фіск — фіск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фіск — Державоскарбниця, див. казна Словник чужослів Павло Штепа
- фіск — рос. фиск 1. Державна скарбниця. 2. Сховище грошей, коштовностей, інших матеріальних цінностей. Eкономічна енциклопедія
- фіск — ФІСК, у, ч. 1. У Стародавньому Римі – імператорська скарбниця. 2. Державна скарбниця. А хіба усе те можна було зробити без належних витрат? Хіба державний фіск – бездонна бочка, з якої можна черпати та й черпати (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах
- фіск — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – імператорська скарбниця. 2》 юр. Державна скарбниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фіск — (лат. fiscus, букв. – кошик) 1. У Стародавньому Римі – військова каса, орган управління імператорськими помістями і конфіскованим майном, а також загальнодержавний фінансовий і податковий центр. 2. В буржуазній юридичній літературі – державна казна. Словник іншомовних слів Мельничука
- фіск — ФІСК, у, ч. 1. У Стародавньому Римі — імператорська скарбниця. 2. У буржуазній юриспруденції — державна скарбниця. Словник української мови в 11 томах