фіск

(лат. fiscus, букв. – кошик)

1. У Стародавньому Римі – військова каса, орган управління імператорськими помістями і конфіскованим майном, а також загальнодержавний фінансовий і податковий центр.

2. В буржуазній юридичній літературі – державна казна.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіск — фіск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фіск — Державоскарбниця, див. казна Словник чужослів Павло Штепа
  3. фіск — рос. фиск 1. Державна скарбниця. 2. Сховище грошей, коштовностей, інших матеріальних цінностей. Eкономічна енциклопедія
  4. фіск — ФІСК, у, ч. 1. У Стародавньому Римі – імператорська скарбниця. 2. Державна скарбниця. А хіба усе те можна було зробити без належних витрат? Хіба державний фіск – бездонна бочка, з якої можна черпати та й черпати (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах
  5. фіск — (англ. fisk) 1. єдиний загальнодержавний фінансовий центр. Держава юридично виступає як суб’єкт певних майнових прав та інтересів. 2. державна казна – сховище грошей, коштовностей та інших матеріальних цінностей. Економічний словник
  6. фіск — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – імператорська скарбниця. 2》 юр. Державна скарбниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фіск — ФІСК, у, ч. 1. У Стародавньому Римі — імператорська скарбниця. 2. У буржуазній юриспруденції — державна скарбниця. Словник української мови в 11 томах