центральний банк

(англ. сепtral bank)

банк, наділений правом монопольного випуску грошових знаків, регулювання грошового обігу та кредитних відносин, зберігання золотовалютних ресурсів, кредитно-розрахункового обслуговування комерційних банків країни. Ц.б. є основною ланкою кредитно-грошової системи.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центральний банк — рос. центральный банк головний банк країни, наділений особливими методичними функціями. Це емісійний, кредитний, розрахунковий і касовий центр держави. Eкономічна енциклопедія