центральний банк
рос. центральный банк
головний банк країни, наділений особливими методичними функціями. Це емісійний, кредитний, розрахунковий і касовий центр держави. Має монопольне право випуску в обіг банківських та казначейських (скарбничих) білетів, а також наділений фінансово-контрольними функціями. Головними завданнями Ц.б. є забезпечення стійкості національної грошової одиниці, регулювання та координація діяльності грошово-кредитної системи. В Україні Ц.б. є Національний банк України.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- центральний банк — (англ. сепtral bank) банк, наділений правом монопольного випуску грошових знаків, регулювання грошового обігу та кредитних відносин, зберігання золотовалютних ресурсів, кредитно-розрахункового обслуговування комерційних банків країни. Ц.б. є основною ланкою кредитно-грошової системи. Економічний словник