чек

(англ. check)

1. платіжний документ, в якому надається письмове розпорядження власника поточного рахунка банку видати або перерахувати суму з його коштів. Чек є іменним, ордерним, на пред’явника.

2. записка в банк із проханням перевести гроші з рахунка на рахунок людини, прізвище якої наведене в записці; письмове розпорядження покупців або замовників своїм банкам оплатити зазначену в чеку суму пред’явнику.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чек — див. ДОКУМЕНТ, КВИТОК Словник синонімів Караванського
  2. чек — рос. чек 1. Фінансовий документ, складений за встановленою формою, що містить беззаперечний наказ власника рахунку (чекодавця) кредитній установі про виплату власникові Ч. зазначеної в ньому суми. Ч. бувають ордерні, пред'явницькі та іменні. Ч'. Eкономічна енциклопедія
  3. чек — ЧЕК¹, а, ч., фін. 1. Грошовий документ установленого зразка з розпорядженням власника рахунку (чекодавця) виплатити пред'явникові (чекодержателеві) вказану в ньому суму з поточного рахунку. Словник української мови у 20 томах
  4. чек — чек 1 іменник чоловічого роду документ чек 2 іменник чоловічого роду ділянка, яку заливають водою чек 3 іменник чоловічого роду на чеку — насторожі Орфографічний словник української мови
  5. чек — А, ч. Хлопець. Цей чек — якийсь його друг з Маріуполя. Словник сучасного українського сленгу
  6. чек — I -а, ч., фін. 1》 Документ із розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред'явникові певну суму з поточного рахунку. Банківський чек — чек, який використовується для здійснення комерційних платежів, гол. чином нетоварного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чек — (англ. check) 1. Складений за встановленою формою документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі сплатити певну суму грошей чекодержателеві. 2. Талон каси, що стверджує сплату певної суми за товар або надання послуги. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. чек — Письмове доручення встановленої форми на виплату зазначеної суми грошей з рахунку чекодавця у банку. Універсальний словник-енциклопедія
  9. чек — як на чеку́. У тривожному чеканні чого-небудь (перев. неприємного). Як вже одцуралася я його сватання, що треба було жити як на чеку: боялася його сама одна стрінути. Як він очима на мене світив (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
  10. чек — ЧЕК (документ з розпорядженням вкладника банкові видати певну суму з поточного рахунку); ДЕВІ́ЗА (для оплати за кордоном). — Сідайте, не хвилюйтесь і зачекайте, доки я випишу чек (І. Кулик). Словник синонімів української мови
  11. чек — Чек, -ка, -ку, в -кові; че́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. чек — ЧЕК¹, а, ч., фін. 1. Документ з розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред’явникові певну суму з поточного рахунку. В банку Йосип Зозуля підійшов до віконечка, де видавали кредити, і подав свій чек (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 37). Словник української мови в 11 томах
  13. чек — Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194. Словник української мови Грінченка