1. Словник української мови у 20 томах

чек

ЧЕК¹, а, ч., фін.

1. Грошовий документ установленого зразка з розпорядженням власника рахунку (чекодавця) виплатити пред'явникові (чекодержателеві) вказану в ньому суму з поточного рахунку.

В банку Йосип Зозуля підійшов до віконечка, де видавали кредити, і подав свій чек (В. Кучер);

Банки готівки, як правило, не видають, виписують чеки (із журн.);

Ніхто не знав, як використати особистий банківський рахунок громадянину, чи можна його продати, передарувати, об'єднати з такими же приватизаційними чеками родичів .. і т. ін. (з газ.);

Грошовий чек;

Іменний чек.

2. Талон у касу із зазначеною сумою, яку слід заплатити, а також талон з каси із свідченням, що товар або послугу оплачено.

Я весело попрямував до перукарні, де вибив чек на “фасонну стрижку” (А. Крижанівський).

(1) Доро́жній чек – платіжний документ, що його зазвичай використовують як засіб міжнародних розрахунків, а в деяких країнах – у внутрішніх розрахунках для безготівкової оплати товарів і послуг;

(2) Житлові́ че́ки – один із видів приватизаційних паперів, які одержали громадяни України, що використовуються при приватизації державного житлового фонду, а також частини майна держ. підприємств, земельного фонду.

Всі приватизаційні майнові сертифікати громадян є іменними. Поряд зі приватизаційними майновими сертифікатами обертається й інший вид цінних паперів – житлові чеки (з наук. літ.);

(3) Розрахунко́вий чек – чек, оплату якого здійснюють перерахуванням грошей із рахунку чекодавця на рахунок пред'явника;

(4) Това́рний чек – документ, що його продавець виписує на засвідчення купівлі покупцем товару.

ЧЕК², а, ч.

Ділянка, яку заливають водою (перев. для вирощування рису).

Після сівби рису в наповнені водою чеки запустили однолітків коропів (з газ.);

Довкола в долинах ростеляються акуратні, розбиті на чіткі квадрати смарагдово-зелені чеки рисових плантацій (із журн.).

ЧЕК³:

◇ (1) Як на чеку́ – у тривожному чеканні чого-небудь (перев. неприємного).

Як вже одцуралася я його сватання, то треба було жити як на чеку: боялася його сама одна стрінути. Як він очима на мене світив (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чек — див. ДОКУМЕНТ, КВИТОК Словник синонімів Караванського
  2. чек — рос. чек 1. Фінансовий документ, складений за встановленою формою, що містить беззаперечний наказ власника рахунку (чекодавця) кредитній установі про виплату власникові Ч. зазначеної в ньому суми. Ч. бувають ордерні, пред'явницькі та іменні. Ч'. Eкономічна енциклопедія
  3. чек — чек 1 іменник чоловічого роду документ чек 2 іменник чоловічого роду ділянка, яку заливають водою чек 3 іменник чоловічого роду на чеку — насторожі Орфографічний словник української мови
  4. чек — А, ч. Хлопець. Цей чек — якийсь його друг з Маріуполя. Словник сучасного українського сленгу
  5. чек — (англ. check) 1. платіжний документ, в якому надається письмове розпорядження власника поточного рахунка банку видати або перерахувати суму з його коштів. Чек є іменним, ордерним, на пред’явника. Економічний словник
  6. чек — I -а, ч., фін. 1》 Документ із розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред'явникові певну суму з поточного рахунку. Банківський чек — чек, який використовується для здійснення комерційних платежів, гол. чином нетоварного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чек — (англ. check) 1. Складений за встановленою формою документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі сплатити певну суму грошей чекодержателеві. 2. Талон каси, що стверджує сплату певної суми за товар або надання послуги. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. чек — Письмове доручення встановленої форми на виплату зазначеної суми грошей з рахунку чекодавця у банку. Універсальний словник-енциклопедія
  9. чек — як на чеку́. У тривожному чеканні чого-небудь (перев. неприємного). Як вже одцуралася я його сватання, що треба було жити як на чеку: боялася його сама одна стрінути. Як він очима на мене світив (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
  10. чек — ЧЕК (документ з розпорядженням вкладника банкові видати певну суму з поточного рахунку); ДЕВІ́ЗА (для оплати за кордоном). — Сідайте, не хвилюйтесь і зачекайте, доки я випишу чек (І. Кулик). Словник синонімів української мови
  11. чек — Чек, -ка, -ку, в -кові; че́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. чек — ЧЕК¹, а, ч., фін. 1. Документ з розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред’явникові певну суму з поточного рахунку. В банку Йосип Зозуля підійшов до віконечка, де видавали кредити, і подав свій чек (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 37). Словник української мови в 11 томах
  13. чек — Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194. Словник української мови Грінченка