інтеграція

I.

(англ. іntegration)

співробітництво, необхідне для координації роботи відділів однієї організації. Як правило, чим вищий ступінь диференціації, тим актуальніша потреба в і., тож багато організацій мають спеціальні відділи, які відповідають за об’єднання зусиль окремих функціональних одиниць. Так, працівники виробничого відділу, збуту і НДР посвоєму бачать їхню роль у рамках організації, тому важливо навчити їх терпимості до поглядів інших і не допускати персоналізації природно виникаючих розбіжностей. Очікується, що диференціація буде посилюватися, тож зростатиме попит на кваліфікованих фахівців у галузі.

II.

(англ. іпtegration)

погоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств, галузей народного господарства, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів і більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах та послугах.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтеграція — [інтеиграц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  2. інтеграція — (від лат. integralis — цілісний, єдиний, неподільний) — 1. Спосіб пізнання, коли спочатку вивчають окремі елементи і на цій основі виробляють цілісний (інтегральний) погляд на складне полікомпонентне мистецьке явище або процес музичної творчості. Словник-довідник музичних термінів
  3. інтеграція — рос. интеграция (від латин. integratio — поповнення, відновлення) — 1. Об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне — дезінтеграція. 2.1. економічна — процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об'єднання економік ряду країн. Eкономічна енциклопедія
  4. інтеграція — інтегра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. інтеграція — -ї, ж. 1》 Об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. || Об'єднання та координація дій різних частин цілісної системи. || Процес упорядкування, узгодження та об'єднання структур і функцій у цілому організмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інтеграція — інтегра́ція (від лат. integratio – поповнення, відновлення) 1. Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне – дезинтеграція. 2. І. економічна – процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об’єднання економік ряду країн. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інтеграція — ІНТЕГРА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Об’єднування чого-небудь у єдине ціле. Загальний процес інтеграції територіальних діалектів — це важлива закономірність у розвитку живої народної мови (Мовозн., XVI, 1961, 98). Словник української мови в 11 томах