інтеграція

ІНТЕГРА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Об’єднування чого-небудь у єдине ціле.

Загальний процес інтеграції територіальних діалектів — це важлива закономірність у розвитку живої народної мови (Мовозн., XVI, 1961, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

інтеграція — [інтеиграц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
інтеграція — (від лат. integralis — цілісний, єдиний, неподільний) — 1. Спосіб пізнання, коли спочатку вивчають окремі елементи і на цій основі виробляють цілісний (інтегральний) погляд на складне полікомпонентне мистецьке явище або процес музичної творчості. Словник-довідник музичних термінів
інтеграція — рос. интеграция (від латин. integratio — поповнення, відновлення) — 1. Об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне — дезінтеграція. 2.1. економічна — процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об'єднання економік ряду країн. Eкономічна енциклопедія
інтеграція — інтегра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
інтеграція — I. (англ. іntegration) співробітництво, необхідне для координації роботи відділів однієї організації. Як правило, чим вищий ступінь диференціації, тим актуальніша потреба в і. Економічний словник
інтеграція — -ї, ж. 1》 Об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. || Об'єднання та координація дій різних частин цілісної системи. || Процес упорядкування, узгодження та об'єднання структур і функцій у цілому організмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
інтеграція — інтегра́ція (від лат. integratio – поповнення, відновлення) 1. Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне – дезинтеграція. 2. І. економічна – процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об’єднання економік ряду країн. Словник іншомовних слів Мельничука