1. Економічний словник

іпотека

(англ. mоrtgagee)

1. застава під нерухоме майно, яка здійснюється без передачі цього майна у володіння заставному кредитору. Предметом іпотеки є нерухомість, що залишається у володінні заставодавача, але це може бути і право на нерухомість. Основний вид іпотеки – зворотна іпотека, тобто видача основного свідоцтва на іпотеку, що полегшує обіг такої іпотеки в комерційному середовищі.

Забезпечувальна або книжна іпотека не супроводжується видачею свідоцтва, а заноситься в земельну книгу.

2. закладна – боргове свідоцтво про заставу нерухомості, яке видається банком заставнику.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іпотека — Гіпоте́ка, іпо́тека: — застава нерухомого майна, що є забезпеченням позички [46-2] — позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику [44-1] — позичка, що видавалась банками під заставу нерухомого майна, землі, лісів, будівель [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. іпотека — див. гіпотека Словник чужослів Павло Штепа
  3. іпотека — рос. ипотека 1. Застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи інших фінансових організаціях довгострокового кредиту. Для І. характерно, що заставне майно залишається в розпорядженні боржника. І. Eкономічна енциклопедія
  4. іпотека — іпоте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. іпотека — -и, ж. Позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику. Закрита іпотека — іпотечне кредитування, яке не допускає використання одного й того самого забезпечення для отримання нових позик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. іпотека — іпоте́ка (від грец. υποθήκη – застава) в капіталістичних країнах застава нерухомого майна (переважно землі, будівель) для одержання позички; закладна на заставлене майно і борг за іпотечним кредитом. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. іпотека — Заклад нерухомого майна боржника для отримання кредиту; здійснюється у формі нотаріального акта і реєструється у відповідних інстанціях. Універсальний словник-енциклопедія
  8. іпотека — ІПОТЕ́КА, и, ж. У капіталістичних країнах — позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику. Словник української мови в 11 томах