Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України

рос. единый государственный реестр предприятий и организаций

автоматизована система збирання, нагромадження та обробки даних про підприємства та організації усіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи — філії, відділення, представництва тощо. Правовий статус реєстру регулюється Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджений Кабінетом Міністрів України від 22.01.1996 р. Метою реєстру є забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій усіх форм власності. До Є. д. р. п. та о. У. включаються дані про такі суб'єкти господарської діяльності: юридичні особи, а також їх філії, відокремлені підрозділи, які розташовані на території України і діють на підставі її законодавства; юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, ін. відокремлені підрозділи, розміщені за межами України, які створені за участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав. Інформаційний фонд Є. д. р. п. та о. У. містить такі дані: ідентифікаційні — ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності, єдиний для всього інформаційного простору України, та його назву; класифікаційні-дані про галузеву, територіальну, відомчу незалежність, форму власності та організаційно-правову форму господарювання; довідкові-адресу, телефон, факс, прізвище керівника, засновників (інвесторів) тощо; реєстраційні — відомості про державну реєстрацію (перереєстрацію), спосіб створення, реорганізіацію, ліквідацію тощо; економічні — виробничо-технічні та фінансово-економічні показники суб'єкта господарської діяльності. Ведення Є. д. р. п. та о. У. здійснює Державний комітет статистики України, який водночас є і його розпорядником. Розпорядниками територіальних рівнів реєстру є відповідні органи державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях, Києві та Севастополі. Для включення до Є. д. р. п. та о. У. суб'єкт господарської діяльності у 10-денний строк після його державної реєстрації (перерестрації) або прийняття рішення (постанови, розпорядженя, наказу) про створення, у т.ч. філії, відділення. представництва тощо, подає до відповідного органу державної статистики заповнену облікову картку встановленого зразка, а також нормативні та установчі документи. В разі включення суб'єкта господарської діяльності до Є. д. р. п. та о. У. йому встановлюється ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код — єдиний, для всього інформаційного простору України і зберігається за суб'єктом господарської діяльності протягом усього періоду його існування.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me