єдиноначальність

рос. единоначалие

метод управління, коли особа, яка очолює організацію, установу, підприємство, фірму, здійснює в межах наданих їй прав одноособове керівництво й несе особисту відповідальність за результати діяльності. Є. може поєднуватися із залученням працівників до обговорення і вирішення питань, пов'язаних з виробництвом, таких як організація і оплата праці, вдосконалення технологій, маркетинг, соціально-економічні програми тощо, з метою вдосконалення управління. Додержання цього принципу вимагає регулярного скликання колегій, виробничих нарад, зборів із залученням спеціалістів. Це дає можливість враховувати колективний досвід, знання і здійснювати вибір оптимальних варіантів.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиноначальність — єдинонача́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. єдиноначальність — (англ. unity of command) у класичному менеджменті (Файоль) ідея про те, що в організації співробітник не може водночас мати більше одного керівника, перед яким він відповідає за доручену роботу. Економічний словник
  3. єдиноначальність — -ності, ж. Метод управління, коли все керівництво зосереджене в руках однієї особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. єдиноначальність — ЄДИНОНАЧА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Метод управління, коли все керівництво зосереджене в руках однієї особи. Радянська єдиноначальність обов’язково має спиратися на колектив, широке залучення трудящих до управління виробництвом (Ком. Укр., 4, 1968, 50). Словник української мови в 11 томах