анклав

рос. анклав

(фр. enclave, від латин. inclavo — замикаю на ключ) — територія або частина території держави, оточена навколо територією іншої держави. Напр., Ватикан на території Італії.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анклав — -а, ч. Територія або частина території однієї держави, оточена з усіх боків територією іншої держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. анклав — анкла́в, енкла́в (франц. enclave, від лат. inclavo – зачиняю на ключ) територія або частина території держави, повністю оточена територією іншої держави (напр., Республіка Сан-Маріно на території Італії). Якщо А. має морський берег, то його називають напіванклавом. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. анклав — АНКЛА́В, у, ч. У міжнародному праві – територія або частина території держави, яка повністю оточена територією інших держав і не має морського берега. Анклав є невід'ємною частиною території тієї держави, якій належить (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. анклав — анкла́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови