анонім

рос. аноним

(грец. anonimos — безіменний) — 1. Автор листа, повідомлення, твору, який умисно приховує своє ім'я. 2. Твір без зазначення імені автора.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анонім — АНОНІ́М, а, ч. 1. Автор листа або твору, який не назвав свого справжнього прізвища. Не звертаюся просто до редакції, бо знаю з досвіду, що практичніше звертатись до одної виразної особи, ніж до .. Словник української мови у 20 томах
  2. анонім — -а, ч. 1》 Автор листа або твору, який не назвав свого прізвища. 2》 Лист або твір, на якому не зазначено прізвища автора; лист або твір невідомого автора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анонім — аноні́м (від грец. ανώνυμος – безіменний) 1. Автор твору, листа, який умисно приховує ім’я. 2. Твір без зазначення імені автора. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. анонім — Аноні́м, -му; -ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. анонім — • анонім (від грец. 'ανώνυμος — безіменний) - автор, чиє справжнє ім'я невідоме; твір без підпису автора. А. відомі з давніх часів, коли за рукописною традицією ім'я автора не вказувалося ("Слово о полку Ігоревім", давньорус. повісті). Пізніше гол. Українська літературна енциклопедія
  6. анонім — аноні́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  7. анонім — Не знати хто, ікс, жм. хтоцька, як ім. невідомий; пор. ІНКОГНІТО. Словник синонімів Караванського
  8. анонім — АНОНІ́М, а, ч. 1. Автор листа або твору, який не назвав свого прізвища. Не звертаюся просто до редакції, бо знаю з досвіду, що практичніше звертатись до одної виразної особи, ніж до.. аноніма (Л. Укр., V, 1956, 379); Овсянюку передали з залу записку.. Словник української мови в 11 томах