анонім

АНОНІ́М, а, ч.

1. Автор листа або твору, який не назвав свого прізвища.

Не звертаюся просто до редакції, бо знаю з досвіду, що практичніше звертатись до одної виразної особи, ніж до.. аноніма (Л. Укр., V, 1956, 379);

Овсянюку передали з залу записку.., писав якийсь анонім (Веч. Київ, 13.VI 1961, 2).

2. Лист або твір, на якому не зазначене прізвище автора; лист або твір невідомого автора.

Вражена неприємним передчуттям, [Леся] розгорнула [листі] і найперше подивилась на підпис. "Приятель". Перший порух був спалити анонім (Вільде, На порозі, 1955, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

анонім — аноні́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
анонім — Не знати хто, ікс, жм. хтоцька, як ім. невідомий; пор. ІНКОГНІТО. Словник синонімів Караванського
анонім — -а, ч. 1》 Автор листа або твору, який не назвав свого прізвища. 2》 Лист або твір, на якому не зазначено прізвища автора; лист або твір невідомого автора. Великий тлумачний словник сучасної мови
анонім — АНОНІ́М, а, ч. 1. Автор листа або твору, який не назвав свого справжнього прізвища. Не звертаюся просто до редакції, бо знаю з досвіду, що практичніше звертатись до одної виразної особи, ніж до .. Словник української мови у 20 томах
анонім — • анонім (від грец. 'ανώνυμος — безіменний) - автор, чиє справжнє ім'я невідоме; твір без підпису автора. А. відомі з давніх часів, коли за рукописною традицією ім'я автора не вказувалося ("Слово о полку Ігоревім", давньорус. повісті). Пізніше гол. Українська літературна енциклопедія
анонім — аноні́м (від грец. ανώνυμος – безіменний) 1. Автор твору, листа, який умисно приховує ім’я. 2. Твір без зазначення імені автора. Словник іншомовних слів Мельничука
анонім — Аноні́м, -му; -ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
анонім — рос. аноним (грец. anonimos — безіменний) — 1. Автор листа, повідомлення, твору, який умисно приховує своє ім'я. 2. Твір без зазначення імені автора. Eкономічна енциклопедія