апологія

рос. апология

(грец. apologia — захист, виправдання) — тенденційний, беззастережний захист певної теорії чи особи.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апологія — АПОЛО́ГІЯ, ї, ж., книжн. Усний або писемний захист, вихваляння кого-, чого-небудь. Найбільш поширеним методом апології капіталістичної системи є намагання буржуазних теоретиків зобразити капіталізм в нових умовах як "новий", докорінно змінений суспільний лад (Ком. Укр., 5, 1961, 73). Словник української мови в 11 томах
  2. апологія — Аполо́гія, -гія, -гією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. апологія — Захист, оборона; вихваляння. Словник синонімів Караванського
  4. апологія — аполо́гія (від грец. απολογία – захист, виправдання) 1. Відвертий, беззастережний захист певних положень. 2. Промова або письмовий твір на захист певної особи або теорії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. апологія — АПОЛО́ГІЯ, ї, ж. Захист, вихваляння кого-, чого-небудь. Попервах Маріїне ставлення до Лепажа – це поклоніння кумиру, гаряча його апологія в усьому (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах
  6. апологія — -ї, ж. Усний або писемний захист, вихваляння кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. апологія — аполо́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови