балансовий метод

рос. балансовый метод

метод обробки й аналізу даних, який ґрунтується на використанні рівності цілого відповідній сумі частин або рівності приросту відповідної різниці, що складається з двох частин — "прибутку" (лівої) і "видатку" (правої). Збалансованість планів досягається шляхом вдосконалення системи натуральних і вартісних балансів, балансів виробничих потужностей, балансів трудових ресурсів тощо. Б.м. застосовується в економічному аналізі статистичних розрахунків і сукупності цих розрахунків. Це система розрахунків і сукупності їх способів для забезпечення узгодженості взаємопов'язаних показників потреби суспільства (галузі, підприємства) з наявними ресурсами. В економічній практиці за радянських часів Б.м. використовувався для забезпечення необхідної пропорційності розвитку народного господарства у вигляді системи балансів, що відповідала різноманітності економічних пропорцій (певним співвідношенням) між окремими сферами і галузями матеріального виробництва. Напр., співвідношення між продукцією споживання і продукцією виробничого призначення, як загалом у суспільному виробництві між нагромадженням і споживанням, так і між окремими галузями народного господарства, між основним та допоміжним виробництвом тощо. Система економічних балансів складалась з матеріальних балансів, вартісних балансів і балансів трудових ресурсів. За їх допомогою встановлювались натурально-вартісні зв'язки окремих галузей і виробництв, співвідношення в розподілі національного доходу, прибутків і видатків держави, грошових доходів і витрат населення тощо. З переорієнтацією і реформуванням економіки, переходом держави на ринкові засади Б.м. ширше застосовуються при розробці бізнес-планів розвитку окремих галузей, виробництв, підприємств, фірм. Застосування Б.м. в економічній практиці пов'язується з підвищенням ефективності всього суспільного виробництва.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me