бос

Значення в інших словниках

1. бос — бос іменник чоловічого роду, істота хазяїн Орфографічний словник української мови
2. бос — -а, ч. 1》 У деяких англомовних країнах: володар або голова підприємства, установи, підприємець. 2》 Особа, що очолює апарат якої-небудь партії, профспілки і т. ін. 3》 Про начальника, керівника або найбільш компетентну в яких-небудь питаннях людину; шеф. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бос — БОС, а, ч., розм. Керівник підприємства, установи. За столиком напроти дверей розчепіжився Джон Бидл – бос фірми “Ситуейшн” (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах
4. бос — А, ч. 1. Головна людина в певній сфері. 2. Начальник. Бос оштрафував за запізнення. Словник сучасного українського сленгу
5. бос — (-а) ч. 1. мол. Батько. ПСУМС, 9. 2. крим. Великий начальник. ЯБМ, 1, 114. // мол., жрм. Начальник на роботі. ПСУМС, 9. Словник жарґонної лексики української мови
6. бос — див. керівник; начальник Словник синонімів Вусика
7. бос — НАЧА́ЛЬНИК (службова особа, що очолює що-небудь, завідує чимось), НАЧА́ЛЬСТВО розм., часто жарт.-ірон. або зневажл., ПРИНЦИПА́Л заст., ірон., ЗВЕ́РХНИК діал. Словник синонімів української мови