бос
НАЧА́ЛЬНИК (службова особа, що очолює що-небудь, завідує чимось), НАЧА́ЛЬСТВО розм., часто жарт.-ірон. або зневажл., ПРИНЦИПА́Л заст., ірон., ЗВЕ́РХНИК діал.; ПАТРО́Н, ШЕФ, БОС (керівник фірми, підприємства, установи, відділу тощо; керівник узагалі — часто вжив. як жарт.-ірон.). Начальник станції; Начальник військового училища; З п'яних очей він уявляв себе графом, великим начальником (М. Коцюбинський); — Хіба ти не знаєш, якого родича маю?.. Та він у мене знаєш хто? ..Начальство (А. Шиян); Таня застругала останній олівець.. і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Я був тільки гід та тлумач.. В мої обов'язки входило лише виконувати доручення моїх патронів (Ю. Смолич); На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (О. Гончар). — Пор. керівни́к.
Значення в інших словниках
- бос — бос іменник чоловічого роду, істота хазяїн Орфографічний словник української мови
- бос — -а, ч. 1》 У деяких англомовних країнах: володар або голова підприємства, установи, підприємець. 2》 Особа, що очолює апарат якої-небудь партії, профспілки і т. ін. 3》 Про начальника, керівника або найбільш компетентну в яких-небудь питаннях людину; шеф. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бос — БОС, а, ч., розм. Керівник підприємства, установи. За столиком напроти дверей розчепіжився Джон Бидл – бос фірми “Ситуейшн” (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах
- бос — А, ч. 1. Головна людина в певній сфері. 2. Начальник. Бос оштрафував за запізнення. Словник сучасного українського сленгу
- бос — (-а) ч. 1. мол. Батько. ПСУМС, 9. 2. крим. Великий начальник. ЯБМ, 1, 114. // мол., жрм. Начальник на роботі. ПСУМС, 9. Словник жарґонної лексики української мови
- бос — див. керівник; начальник Словник синонімів Вусика
- бос — рос. босс (англ. boss) — 1. Господар (хазяїн) підприємства, керівник установи, фірми, підприємець. 2. Керівник профспілки, політичної партії. Eкономічна енциклопедія