босий

БО́СИЙ (про людину — який не має на собі взуття), БОСОНО́ГИЙ, ГОЛОНО́ГИЙ розм.; РОЗЗУ́ТИЙ, НЕВЗУ́ТИЙ (при підкресленні відсутності взуття в людини — у той час, коли б нормально воно в неї має бути). Продай, милий, сиві бички, Купи мені черевички, Бо я панського роду, Не ходила боса зроду (пісня); І поля зеленорунисті, і село в красі беріз, де колись у ранній юності босоногим хлопцем ріс (Д. Луценко); Перед ним стояв розпатланий, в розстебнутім чорнім мундирі, роззутий, в одних шкарпетках, плечистий рудий парубійко з револьвером у руці (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. босий — (який не має на собі взуття) босоногий, роззутий, невзутий. Словник синонімів Полюги
  2. босий — бо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. босий — -а, -е. Невзутий, без взуття. || у знач. ім. босий, -сого, ч. Про бідну людину, бідняка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. босий — БО́СИЙ, а, е. Невзутий, без взуття, з босими ногами. Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Т. Шевченко); Марін лежав простертий на землі, На грудях руки зложені, і босі ноги (І. Словник української мови у 20 томах
  5. босий — бо́сий: ◊ на босу голову → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. босий — Босісінький, босоногий, голоногий, невзутий, роззутий Словник синонімів Вусика
  7. босий — го́лий, бо́сий і простоволо́сий. Дуже бідний, убогий. Подумала Пріська, погадала: за нею її сирітська доля,— гола, боса й простоволоса, а попереду… нужда та недостачі (Панас Мирний). (і) бо́сий і го́лий. Дуже бідний, убогий. Фразеологічний словник української мови
  8. босий — Бо́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. босий — БО́СИЙ, а, е. Невзутий, без взуття. Раз увечері зимою, У одній свитині. Іде боса титарівна І несе дитину (Шевч., II, 1953, 81); Марін лежав простертий на землі, На грудях руки зложені, і босі ноги (Фр., XIII, 1954, 301); // у знач. ім. бо́сий, сого... Словник української мови в 11 томах