босий
БО́СИЙ, а, е. Невзутий, без взуття.
Раз увечері зимою, У одній свитині. Іде боса титарівна І несе дитину (Шевч., II, 1953, 81);
Марін лежав простертий на землі, На грудях руки зложені, і босі ноги (Фр., XIII, 1954, 301);
// у знач. ім. бо́сий, сого, ч. Про бідну людину, бідняка.
До волі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі! (Тич., І, 1946, 97).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- босий — (який не має на собі взуття) босоногий, роззутий, невзутий. Словник синонімів Полюги
- босий — бо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
- босий — -а, -е. Невзутий, без взуття. || у знач. ім. босий, -сого, ч. Про бідну людину, бідняка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- босий — БО́СИЙ, а, е. Невзутий, без взуття, з босими ногами. Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Т. Шевченко); Марін лежав простертий на землі, На грудях руки зложені, і босі ноги (І. Словник української мови у 20 томах
- босий — бо́сий: ◊ на босу голову → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
- босий — Босісінький, босоногий, голоногий, невзутий, роззутий Словник синонімів Вусика
- босий — го́лий, бо́сий і простоволо́сий. Дуже бідний, убогий. Подумала Пріська, погадала: за нею її сирітська доля,— гола, боса й простоволоса, а попереду… нужда та недостачі (Панас Мирний). (і) бо́сий і го́лий. Дуже бідний, убогий. Фразеологічний словник української мови
- босий — БО́СИЙ (про людину — який не має на собі взуття), БОСОНО́ГИЙ, ГОЛОНО́ГИЙ розм.; РОЗЗУ́ТИЙ, НЕВЗУ́ТИЙ (при підкресленні відсутності взуття в людини — у той час, коли б нормально воно в неї має бути). Словник синонімів української мови
- босий — Бо́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)