брейк

рос. брейк

(від англ. break) — стрімке, неочікуване падіння цін на товарних і фондових біржах.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брейк — (англ. break — порушення, перерва) — 1. Пауза в грі ансамблю або інструмента, під час якої виконується сольна імпровізація, не пов’язана з метричною структурою п’єси, що триває від 2 до 16 тактів. Словник-довідник музичних термінів
  2. брейк — брейк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. брейк — У, ч. Брейкданс. На Майдані хлопці брейк танцюють. Словник сучасного українського сленгу
  4. брейк — БРЕЙК¹, у, ч., муз. 1. Сольна імпровізаційна (мелодійна або ритмічна) заповнювальна вставка в паузах ансамблю або оркестру, не пов'язана з метричною структурою п'єси. Зіграти брейк. 2. Сучасний танець з елементами пантоміми та акробатики. Словник української мови у 20 томах
  5. брейк — -а, ч. 1》 Різке раптове падіння цін на біржі. 2》 Ритмічний танець з акробатичними елементами; музика цього танця. 3》 спорт. Команда рефері у боксі, що означає вимогу припинити бій. Великий тлумачний словник сучасної мови