брейк

Значення в інших словниках

1. брейк — брейк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. брейк — (англ. break — порушення, перерва) — 1. Пауза в грі ансамблю або інструмента, під час якої виконується сольна імпровізація, не пов’язана з метричною структурою п’єси, що триває від 2 до 16 тактів. Словник-довідник музичних термінів
3. брейк — -а, ч. 1》 Різке раптове падіння цін на біржі. 2》 Ритмічний танець з акробатичними елементами; музика цього танця. 3》 спорт. Команда рефері у боксі, що означає вимогу припинити бій. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. брейк — БРЕЙК¹, у, ч., муз. 1. Сольна імпровізаційна (мелодійна або ритмічна) заповнювальна вставка в паузах ансамблю або оркестру, не пов'язана з метричною структурою п'єси. Зіграти брейк. 2. Сучасний танець з елементами пантоміми та акробатики. Словник української мови у 20 томах
5. брейк — рос. брейк (від англ. break) — стрімке, неочікуване падіння цін на товарних і фондових біржах. Eкономічна енциклопедія