бухгалтерський облік

рос. бухгалтер-ский учет

певна система суцільного, неперервного, взаємопов'язаного документального спостереження і контролю за господарською діяльністю підприємств, фірм, організацій, установ, об'єднань, галузей і народного господарства в цілому. Здійснюється у грошовій формі. Б.о. ґрунтується на методі, який включає систему способів і прийомів: баланс, рахунки, подвійний запис, документацію, інвентаризацію та узагальнення даних поточного обліку. В кожній ланці народного господарства всі господарські операції фіксуються в документах установленого змісту і форми. На їх підставі всі господарські операції об'єднуються та узагальнюються в рахунках в економічно однорідні групи, що дає можливість здійснювати контроль за наявністю і рухом коштів. Взаємозв'язок рахунків, який визначається характером операцій, називається кореспонденцією рахунків. Наприкінці кожного місяця за даними рахунків складається бухгалтерський баланс. Рахунки мають двосторонню форму: ліва сторона — дебет, права — кредит. Рахунки, на яких обліковуються кошти (основні засоби, сировина, матеріали, паливо, готова продукція, готівка та ін.), називають активними, а рахунки, на яких обліковуються джерела формування коштів (статутний фонд, банківські позики, прибуток тощо),- пасивними. У цьому полягає суть подвійного запису: грошова сума, яка відповідає кожній господарській операції, записується двічі (в дебет та в кредит одного або кількох рахунків). У дебеті активних рахунків обліковується збільшення цінностей або витрат, а в кредиті — зменшення їх. У пасивних рахунках навпаки: в дебеті — зменшення одержаних коштів, а в кредиті — збільшення. З розширенням економічних зв'язків з державами, що входять до ЄС, та іншими країнами світу виникла необхідність привести Б.о. в Україні у відповідність із міжнародною практикою.