1. Eкономічна енциклопедія

бюрократія

рос. бюрократия

(фр. bureaucratie, букв. — панування канцелярії, від bureau — бюро, канцелярія, і грец. kratos — влада) — панування канцеляристів, бюрократії, чиновництва, формалістів у системі управління державою, підприємствами, установами. Голе адміністрування, ігнорування ефективними науково обґрунтованими методами управління.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюрократія — бюрокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бюрократія — 1. Система управління, в якій вирішальну роль відіграє бюрократичний апарат. 2. По М. Веберу – тип ідеальної раціональної організації, який характеризують: ефективність адміністративних дій... Словник із соціальної роботи
  3. бюрократія — Цей термін може мати дуже багато різноманітних значень. Він може означати систему управління, здійснюваного досвідченими фахівцями на довгостроковій основі згідно з установленими правилами. Енциклопедія політичної думки
  4. бюрократія — [б'урократ'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. бюрократія — -ї, ж. 1》 Те саме, що бюрократизм 2). 2》 збірн. Бюрократи (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бюрократія — Урядовецтво Словник чужослів Павло Штепа
  7. бюрократія — БЮРОКРА́ТІЯ, ї, ж. 1. Система державних інститутів і посад, а також професійно зайняті управлінською діяльністю особи, яким притаманні властивості бюрократизму (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  8. бюрократія — (англ. bureaucracy) тип організації, для якої характерні спеціалізований розподіл праці, чітка управлінська ієрархія, правила і стандарти, показники оцінки роботи, принципи найму, що ґрунтуються на компетенції працівника. Економічний словник
  9. бюрократія — бюрокра́тія (франц. bureaucratie, букв. – панування канцелярії, від bureau – бюро, канцелярія і грец. κράτος – влада) в класово антагоністичних країнах привілейована і відірвана від народу каста вищих урядовців, що служить пануючому експлуататорському класу. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. бюрократія — Ієрархічна, регульована правилами організація, яка спирається на визначені угодою стосунки між керівниками та підлеглими, з постійним оплачуваним персоналом; зростання формалізму в діях урядів. Універсальний словник-енциклопедія
  11. бюрократія — Бюрокра́ті́я, -ті́ї, -ті́єю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. бюрократія — БЮРОКРА́ТІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що бюрократи́зм 2. 2. збірн. Бюрократи (в 2 знач.). Російська буржуазія тисячами економічних ниток зв’язана і з старим помісним землеволодінням, і з старою бюрократією (Ленін, 17, 1949, 473); Та вона ж з бюрократії.. Словник української мови в 11 томах